Оглавление:

Стягнути штраф за несвоєчасно зареєстровану податкову накладну неможна помилувати: Верховний Суд поставив потрібну кому

Одним з основних елементів господарської діяльність є договір. В рамках договірних правовідносин виникають права та обов’язки його сторін. З метою забезпечення виконання договірних зобов’язань сторони, як правило, передбачають у договорах штрафні санкції за їх порушення.

Останнім часом набула розповсюдження практика встановлення у договорах обов’язку постачальника щодо своєчасної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної (далі – податкова накладна) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Як правило, за порушення зазначеного зобов’язання встановлюється відповідальність у формі штрафу. Розмір штрафу визначається на рівні «недоотриманого податкового кредиту», оскільки податкова накладна не була зареєстрована і покупець не отримав «вхідний» податковий кредит з ПДВ.

На перший погляд, встановлення штрафну за невиконання договірного зобов’язання є логічним та законним.

Із запровадженням системи блокування податкових накладних, яка на жаль не була належним чином підготовлена до роботи, бізнес зіткнувся з реальними проблемами щодо реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

І тут для покупців стала у нагоді умова договору про штраф за «невиконання зобов’язання з реєстрації податкової накладної у порядку та строки визначеному чинним законодавством України».

Як показує практика, добровільно штрафи сплачуються вкрай рідко. І, як наслідок, маємо спір. спір, зазвичай, вирішується у судовому порядку.

Саме така ситуація склалась у правовідносинах між ТОВ «АТБ-маркет» (позивач) та ТОВ «Гідрохолодмонтаж ВК» (відповідач).

На момент подання позову судова практика вирішення подібних спорів була на користь позивача. Суди задовольняли позовні вимоги щодо стягнення штрафів за порушення договірного зобов’язання через несвоєчасну реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.

Проте, результат розгляду справи став неприємнім сюрпризом для позивача.

Далі ми проаналізуємо предмет спору та правову позицію, яку висловили суди, і, зокрема, позицію Верховного Суд наведену у постанові 02.05.2018 винесеної у даній справі (справа № 908/3565/16).

ТОВ «АТБ-маркет» звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Гідрохолодмонтаж ВК» 30 238,80 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору про виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту обладнання № 1507 від 15.07.2015, зокрема, щодо своєчасної реєстрації податкових накладних .

Умовами договору передбачено, що у випадку відсутності реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу штрафну санкцію в розмірі подвійної суми ПДВ, вказаної в такій податковій накладній (або від суми ПДВ, яка повинна бути вказана в ненаданій відповідачем податковій накладній) за кожен випадок порушення.

Податкові накладні, які були виписані на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт від 10.11.2015, відповідач зареєстрував лише 03.12.2015, тобто, з порушенням строку відведеного законом.

Позиція суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.03.2017 позов був задоволений частково. Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не здійснив у передбачений законом строк реєстрацію відповідних податкових накладних, тому у нього виникло зобов’язання зі сплати позивачу штрафу, передбачене умовами Договору.

Позиція суду апеляційної інстанції

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2017 рішення суду першої інстанції було скасовано в частині задоволених позовних вимог та прийнято в цій частині нове рішення про відмову у позові. В іншій частині рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що зобов’язання щодо своєчасності внесення відповідачем податкових накладних до ЄРПН не є господарським зобов’язанням , відповідальність за порушення якого може врегульовуватись умовами договору, а за своєю правовою природою це зобов’язання є податковим , яке регулюється нормами податкового законодавства та за порушення якого нормами Податкового кодексу України передбачена окрема відповідальність .

Позиція суду касаційної інстанції

Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2017 касаційна скарга позивача була залишена без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції залишена без змін.

При цьому , Вищий господарський суд України зазначив , що обумовлені у договорі такі обов’язки відповідача як здійснити реєстрацію податкової накладної , розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку, не є господарським зобов’язанням та/або правилом здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання цих умов договору не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог частини 1 статті 230 та статті 218 Господарського кодексу України (надалі – ГКУ) виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій, навіть, якщо їх сплата передбачена у договорі .

Позиція Верховного Суду

Постановою Верховного Суду 02.05.2018 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «АТБ-маркет» про перегляд Верховним Судом постанови Вищого господарського суду України від 11.10.2017, постанови Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2017, рішення Господарського суду Запорізької області від 20.03.2017 у справі № 908/3565/16.

Забезпечуючи єдність судової практики у застосуванні норм матеріального права, про які йдеться у заяві, Суд виходить з такого.

Зі змісту статей 3, 173 Господарського кодексу України убачається, що зобов’язанням (господарським зобов’язанням) є обов’язки сторін вчинити дії, які спрямовані на досягнення мети договору, тобто, зобов’язанням виконавця є обов’язок виконати роботи (надати послуги), а зобов’язанням замовника — обов’язок оплатити вартість цих робіт (послуг).

При цьому, штрафні санкції, відповідно до статей 173, 230 Господарського кодексу України, можуть нараховуватись лише за неналежне виконання саме основних зобов’язань.

Верховний Суд у своєму рішенні зазначає, що виходячи з положень статей 173, 174 Господарського кодексу України, не здійснення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не є порушенням з боку постачальника правил здійснення господарської діяльності — невиконанням господарського зобов’язання, оскільки обов’язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства.

Водночас зазначення сторонами у договорі про обов’язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.

Основна правова позиція Верховного Суду полягає у тому, що невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог статті 218, частини 1 статті 230 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.

Безумовно, наведена вище позиція Верховного Суду започаткувала нову правозастосовчу практику у сфері забезпечення виконання зобов’язань постачальників щодо своєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у ЄРПН.

Позиція суду не є безспірною, але це позиція Верховного Суду, і її слід враховувати.

Смотрите так же:  Нотариус горького владимир

Податкова накладна штраф

Законотворець із 01.01.2017 р. істотно посилив і розширив відповідальність платників ПДВ за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до них у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН). Тож такі порушення платникам ПДВ можуть датися в копійчину. Аби цього не сталося, потрібно добре знати й розуміти, кого, коли та на яку суму податківці можуть оштрафувати за несвоєчасну реєстрацію чи нереєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Бо як кажуть: хто попереджений — той озброєний

Ольга Клебан, експерт з обліку й оподаткування

Строки реєстрації документів у ЄРПН

Насамперед нагадаємо, що з 01.01.2017 р. змінилися строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Чинна нині редакція п. 201.10 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) установлює, що:

• податкові накладні/розрахунки коригування, складені з 1-го по 15-й день календарного місяця (включно) необхідно зареєструвати в ЄРПН до останнього дня (включно) місяця, у якому вони були складені;

• податкові накладні/розрахунки коригування, складені із 16-го по останній день календарного місяця (включно) — до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому вони були складені.

Наприклад

Для податкової накладної, складеної 05.06.2017 р., останнім днем строку реєстрації в ЄРПН буде 30.06.2017 р. А ось податкову накладну, складену 16.06.2017 р., можна зареєструвати без порушення строку, установленого для такої реєстрації, по 15.07.2017 р. включно.

Звісно, податкові накладні/розрахунки коригування можуть потрапити до ЄРПН і пізніше. Однак за таку запізнілу реєстрацію платнику ПДВ доведеться сплатити штраф, нарахований податківцями за приписами п. 1201.1 ПКУ.

До того ж завважте: реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН із порушенням зазначених вище строків має часові межі. Граничний строк такої реєстрації — 365 календарних днів, що настають за датою складання такого документа (тобто за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних і розрахунках коригування). Це обмеження містить п. 201.10 ПКУ. Тому зі спливом 365-денного строку з дня складання податкової накладної платник ПДВ уже не зможе зареєструвати її в ЄРПН, і за це ризикує сплатити максимальний розмір штрафу з п. 1201.2 ПКУ.

Штраф за несвоєчасно зареєстровану в ЄРПН податкову накладну/розрахунок коригування

Після реєстрації платником ПДВ у ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування з порушенням строку, податківці накладають штраф у розмірі від 10% до 40% суми ПДВ, що фігурує в такій податковій накладній/розрахунку коригування, залежно від кількості днів прострочення (див. таблицю).

Відповідальність за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК у ЄРПН

У яких випадках не застосовується штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних

ДФСУ у листі від 29.12.2017 р. №3246/6/99-95-42-03-15/ІПК зазначає, що порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації ПН та/або РК у ЄРПН (крім ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складених на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст. 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі від 10 до 50% (п. 120-1.1 ПКУ).

Водночас якщо відсутня реєстрація протягом граничного строку, передбаченого цією статтею, ПН та/або РК у ЄРПН (крім ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначені у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, це тягне за собою накладання на платника податку штрафу в розмірі 50% суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій ПН, або суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН не складено.

Отже, за порушення термінів реєстрації ПН/РК у ЄРПН або у разі її відсутності штрафні санкції, визначені ПКУ, не застосовуються винятково до ПН, що не видаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування та оподаткування за нульовою ставкою.

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз’яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Несвоевременная регистрация налоговой накладной: какие штрафы

19.01.2018 81936 1 4

Акценты этой статьи:

  • в каких случаях не применяется штраф за несвоевременную регистрацию налоговых накладных (далее – НН) и расчетов корректировок (далее – РК);
  • на каком основании применяется штраф за ошибки в обязательных реквизитах НН.

Штраф за несвоевременную регистрацию НН

Штраф за несвоевременную регистрацию НН предусмотрен п. 120 1 .1 Налогового кодекса (далее – НК). Несвоевременной считается регистрация НН/РК с нарушением сроков, установленных п. 201.10 НК.

Какие сроки для регистрации НН/РК считаются своевременными?

Своевременными для регистрации считаются такие сроки:

  • для НН/РК, оформленных с 1-го по 15-й календарный день (далее – к. д.) месяца – до конца этого месяца, включая последний день;
  • для НН/РК, оформленных с 16-го по последний календарный день месяца – по 15-й к. д. включительно следующего месяца. Например, если НН/РК оформлены 16 января, то последним днем их своевременной регистрации будет 15 февраля.

Обратите внимание! С 01.01.18 г. появился новый срок регистрации для РК, уменьшающего сумму компенсации стоимости товаров (услуг). Такой РК, согласно п. 201.10 НК, должен быть зарегистрирован в ЕРНН покупателем в течение 15 к. д. со дня его получения от поставщика (подробнее см. «Какой срок дается для регистрации расчета корректировки на уменьшение?»).

Что является базой для расчета штрафа?

Базой является сумма НДС, указанная в несвоевременно зарегистрированной НН/РК. Эта сумма умножается на процент, который зависит от срока задержки. Например, при задержке регистрации НН/РК до 15 к. д. сумма штрафа составит 10 % от суммы НДС, а при задержке от 16 до 30 к.д. – 20 % от суммы НДС. То есть чем дольше задержка – тем больше набежит штрафа.

На кого не распространяются эти штрафы?

Временно, до 1 июля 2018 года, не применяются штрафы, предусмотренные ст. 120 1 НК, к производителям электрической энергии, которые поставляют электрическую энергию государственному предприятию «Энергорынок» (п. 62 подразд. 2 разд. ХХ НК).

Какие НН/РК не подпадают под указанные штрафные санкции?

Под штраф за несвоевременную регистрацию не подпадают:

1. НН, которые не предоставляются покупателю и при этом оформлены на операции, освобожденные от обложения НДС или облагаемые НДС по ставке 0 % (п. 120 1 .1 НК).

Немного уточним эту формулировку. Как мы уже сказали, базой для расчета штрафа является сумма НДС, указанная в НН/РК. Поэтому если суммы НДС нет в НН/РК (когда НН оформлена на освобожденную от обложения НДС поставку или же не поставку, облагаемую по ставке 0 %), то нет и базы для расчета штрафа. Причем независимо от того, подлежат такие НН/РК выдаче покупателю или нет.

Также отметим: согласно разъяснению Минфина от 14.04.17 г. № 11310-09-10/10306 (далее – Письмо № 10306), штраф не налагается за несвоевременную регистрацию НН, составленных для начисления налоговых обязательств согласно пп. «б» п. 198.5 НК. Речь идет об НН, на основании которых начисляются налоговые обязательства в случае, когда приобретенные товары (услуги), необоротные активы начинают использоваться в освобожденных от обложения НДС операциях.

Отметим, что данное разъяснение Минфина вызвано неоднозначной формулировкой в норме п. 120 1 .1 НК (относительно НН/РК, к которым штраф не применяется). Мы не рекомендуем плательщикам пользоваться этим разъяснением, поскольку у ГФС на сей счет противоположное мнение. Налагая такие штрафы, налоговая не делает исключения для НН, оформленных согласно пп. «б» п. 198.5 НК (письмо от 29.12.17 г. № 3246/6/99-95-42-03-15/ІПК). Поэтому либо не рискуйте, либо получите ИНК в свой адрес. Однако те плательщики, которые уже попали под штрафные санкции за несвоевременную регистрацию НН, указанных в Письме № 10306, могут попробовать отбиться от штрафа, сославшись на разъяснение Минфина.

Смотрите так же:  Налог на лэнд крузер 100 калькулятор

2. НН/РК, заблокированные согласно п. 201.16 НК. В этом случае штраф не применяется на период с момента остановки регистрации НН/РК до принятия решения о возобновлении их регистрации.

Штраф за отсутствие регистрации НН

Этот штраф предусмотрен п. 120 1 .2 НК. Расскажем подробнее, как применяется эта санкция.

Допустим, в ходе проверки плательщика орган ГФС выявит НН/РК, не зарегистрированные в срок, установленный п. 201.10 НК. За такое нарушение начисляется штраф в размере 50 % от суммы НДС, указанной в такой НН/РК. Плательщику будет направлено налоговое уведомление-решение (далее – НУР) с требованием уплатить штраф.

А если плательщик не зарегистрирует эти НН/РК по истечении 10 к. д. после получения им НУР, ему начислят еще один штраф – уже в размере 50 % от суммы НДС, указанной в таких НН/РК.

Или в ходе налоговой проверки выяснится, что плательщик НДС по какой-то поставке товаров (услуг) вообще не оформил НН. Тогда штраф рассчитывается исходя из суммы НДС, начисленной по этой поставке.

Также напомним, что даже если НН не зарегистрирована, плательщик должен отразить налоговые обязательства по НДС в декларации того отчетного периода, в котором они возникли. Ведь если в ходе проверки будет обнаружен факт неначисления налоговых обязательств, плательщику НДС грозит штраф в размере 25 % (а при повторном нарушении в течение 1 095 к. д. – 50 %) от суммы таких налоговых обязательств (п. 123.1 НК).

Штраф за ошибки в НН

Штраф за ошибки, допущенные в НН, установлен п. 120 1 .3 НК.

За какие именно ошибки в НН поставщик может быть оштрафован?

Речь идет об ошибках в обязательных реквизитах НН. Напомним, что все обязательные реквизиты НН приведены в п 201.1 НК. Если ошибка допущена продавцом в реквизите НН, который не указан в п. 201.1 НК, то штраф за такую ошибку не применяется.

Также напоминаем, что за ошибки в таких обязательных реквизитах, как коды согласно УКТВЭД и коды услуг согласно Государственному классификатору продукции и услуг, штрафные санкции не применялись до 31.12.17 г. (согласно п. 35 1 подразд. 2 разд. ХХ НК). А начиная с 01.01.18 г. за ошибки в этих реквизитах штрафные санкции уже применяются.

Каковы основания для применения штрафа?

Указанный штраф налагается на плательщика НДС по результатам проверки, которая проводится по заявлению покупателя (пп. 78.1.9 НК). Иными словами, для того чтобы продавца оштрафовали за неправильный реквизит в НН, покупатель должен подать вместе с декларацией за очетный период приложение 8, где в графе 9 таблицы изложить суть допущенных поставщиком нарушений (подробно о заполнении приложения 8 см. консультацию «Приложение 8 декларации по НДС: когда подается и как заполняется»).

В каком размере начисляется штраф за ошибки в НН?

По итогам проверки на основании приложения 8, поданного покупателем, на поставщика налагается штраф в размере 170 грн. Также продавца обязуют исправить ошибки в НН в течение 10 к. д. после получения НУР, которым начислен этот штраф.

Если же поставщик не исправит ошибки в этот срок, тогда сумма штрафа рассчитывается в процентах к сумме НДС, указанной в НН. Например, если ошибка не будет исправлена в течение 15 к. д., размер штрафа составит 10 % от суммы НДС.

Штраф за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної

Статті за темою

ПДВ, без сумніву, найбільш штрафонебезпечний податок, який складний в обліку та адмініструванні. Сьогодні про ще один аспект його обліку – це можливий штраф за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної чи розрахунку коригування. Від даного покарання з сучасними нюансами роботи системи електронного адміністрування ПДВ зарікатися нікому не слід.

Зміст статті:

Які податкові накладні та розрахунки коригування підлягають реєстрації?

Реєстрації підлягають усі податкові накладні (ПН) та/або розрахунки коригування (РК) незалежно від суми ПДВ в одній ПН/РК, у тому числі й по умовним операціям продажу (компенсуючі). Продавець відповідно до п. 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Корисно почитати:

Для автоматичного розрахунку заборгованості та штрафів скористайтеся онлайн-калькулятором:

Реєстрація податкових накладних

Хто реєструє розрахунки коригування?

РК, який складено постачальником (продавцем) до ПН, складеної на отримувача, реєструється:

  • отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь їх постачальника (продавця), для чого постачальник (продавець) надсилає складений РК отримувачу (покупцю);
  • постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь такого постачальника (продавця), або якщо коригування кількісних і вартісних показників у підсумку не змінює суми такої компенсації.

Якими є на сьогодні строки реєстрації ПН/РК?

Несвоєчасне реєстрування ПН/РК – це їх реєстрація пізніше встановлених строків (п. 201.10 ПКУ):

Сюрприз від Мінфіну: нова податкова накладна

Таким чином, якщо ПН/РК оформлено 22 січня, то останнім днем вчасної реєстрації буде 15 лютого. Якщо ПН/РК оформлена 01 березня, то останнім днем вчасної реєстрації буде 15 березня. Нагадаємо, що операційний день в СЕА триває з 0:00 до 23:00.

Щодо так званих компенсуючих податкових накладних, складених по п. 198.5 ПКУ, то строки реєстрації аналогічні звичайним, але дата виникнення податкового зобов’язання по ним (дата оформлення) визначається наступним чином:

Компенсуючі ПН платник податку може складати у 2-х видах:

  • індивідуальні – на дату виникнення компенсуючих зобов’язань. Типи причин в податковій накладній 2018: 04, 06, 08, 09, 13;
  • зведені – шляхом збирання усіх випадків виникнення компенсуючих податкових зобов’язань (ставиться відповідна позначка “×” у лівому верхньому кутку накладної). Тип причини: 04, 08, 09, 13. На кожний тип причини складається окрема зведена ПН.

Обидва варіанти можна поєднувати, так як складання зведених ПН є правом, а не обов’язком платника податку (лист ДФС від 23.09.2015 р. № 22171/10/28-10-06-11).

Щодо ПН на умовне постачання (наприклад, ліквідація ОЗ (тип причини 05), різниця у базі оподаткування (тип причини 15)), то строки реєстрації такі ж, як і для звичайних ПН – відраховуються по даті операції.

По яких ПН/РК застосовується та не застосовується штраф за несвоєчасну реєстрацію?

Штраф застосовується не до всіх ПН/РК:

Нова податкова накладна: що чекає на бухгалтера з 1 грудня

Чи є штраф за невчасну реєстрацію умовної або компенсуючої податкової накладної?

Спочатку, що таке умовні та компенсуючі накладні.

Умовні податкові накладні – це ПН, які виписуються платником податку самі на себе у разі нарахування ПДВ по умовному продажу при:

  • ліквідації необоротних активів (п. 189.1 ПКУ, тип причини 05);
  • наявності різниці в базі оподаткування (п. 188.1 ПКУ, тип причини 15);
  • умовне постачання товарів/послуг/необоротних активів при анулюванні ПДВ-реєстрації (п. 184.7 ПКУ, тип причини 10).

Компенсуючі податкові накладні – це ПН, які також виписуються платником податку самі на себе для коригування податкового зобов’язання при:

  • операції, що не є об’єктом оподаткування ПДВ або місце постачання, розташоване за межами митної території (послуги від нерезидента) (пп. “а” п. 198.5 ПКУ, тип причини 08);
  • початку використання товарів в операціях звільнених від оподаткування, у т.ч. по міжнародним угодам (пп. “б” п. 198.5 ПКУ, тип причини 09);
  • втраті товаром виробничого призначення (пп. “в” п. 198.5 ПКУ, тип причини 04 або 06);
  • початку використання у негосподарській діяльності (пп. “г” п. 198.5 ПКУ, тип причини 13).
Смотрите так же:  Пенсия по инвалидности для сотрудников мвд

Дані ПН об’єднує, що вони виписуються підприємством “на себе”: або покупцем підприємство вказує власні дані (типи причин 05, 15) або умовний ІПН (05, 04, 08, 09, 13).

У чому ж проблема? Спірність полягає у трактуванні норми пп. 120 1 .1 ПКУ: звільняються від штрафу усі ПН, що не надаються отримувачу (покупцю), чи тільки ті з них, що йдуть за звільненими операціями та нульовою ставкою. Про проблему свідчать розбіжності між Мінфіном та ДФС у трактуванні даної норми щодо пп. “б” ст. 198.5 ПКУ, яка стосується використання товарів/послуг у звільнених від ПДВ операціях:

  • Мінфін вважає, що санкції слід застосовувати до всіх ПН, які складені за п. 198.5 ПКУ, крім пп. “б” ст. 198.5 ПКУ, по яким штраф не застосовується (лист Мінфіну від 14.04.2017 р. № 11310-09-10/10306);
  • ДФС вважає, що штрафи не застосовуються виключно до ПН, які не видаються покупцю та складені на постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування та оподатковуються за нульовою ставкою (лист ДФС від 29.12.2017 р. № 3246/6/99-95-42-03-15/ІПК). Операцію за пп. “б” п. 198.5 ПКУ не можна вважати такою, що звільнена від оподаткування, так як це є коригуванням ПДВ по минулій операції, пов’язаній з придбанням товару, яка не звільнялася від оподаткування ПДВ. Таким чином, ДФС не розглядає усі ПН за п. 198.5 (у тому числі пп. “б”) як виняток зі штрафування. Схожа думка викладена і у більш ранньому листі ДФС від 03.03.2017 р. № 709/4/99-99-15-03-02-15.

Слід звернути увагу, що дата листа ДФС, по-перше, пізніша. По-друге, саме ДФС нараховує штрафи, тому краще реєструвати вчасно усі умовні та компенсуючі ПН. Про обґрунтованість позиції ДФС також свідчить аналіз у часі змін норм ст. 120 1 ПКУ щодо умови застосування штрафів:

  • “порушення … граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям” (до 01.01.2017 р.);
  • “порушення … граничного строку … для реєстрації податкової накладної … (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою)” (після 01.01.2017 р. і зараз).

Таким чином, основна норма даної статті змінилася з такої, що стосувалася лише ПН/РК, які підлягали наданню покупцям, на таку, що стосується уже всіх ПН/РК, крім винятку наведеного в дужках (уточнюючої норми). Виняток в дужках не містить сполучника “та/або” між двома умовами, які наведені в ньому. Отже, повністю весь текст наведений в дужках слід вважати як опис 2-х умов, які повинні виконуватися тільки одночасно, а не як 2 рівнозначні умови: ПН не надається покупцю (1) та складена на звільнені від ПДВ операції або за нульовою ставкою (2).

Висновок один – краще не ризикувати та реєструвати усі “умовні” ПН вчасно. На нашу, думку, слід погодитися з ДФС, штраф є. У разі судового розгляду справи, звичайно, можна спробувати відстояти свою думку, посилаючись на згаданий лист Мінфіну та п. 56.21 ПКУ.

Корисно дізнатися:

Розмір штрафу при нереєстрації податкової накладної

Штрафи, що використовуються при нереєстрації податкової накладної можна поділити на 2 ситуації: у разі самостійного виправлення та виправлення після повідомлення ДФС:

Якщо податкове зобов’язання по незареєстрованій ПН не було відображено також і в декларації з ПДВ, то тоді накладається ще один штраф: у розмірі 25% від суми такого податкового зобов’язання (50% – при повторному порушення протягом 1095 календарних днів) (п. 123.1 ПКУ).

Щодо форс-мажорних обставин нереєстрації ПН/РК у чинному законодавстві не перебачено яких-небудь винятків щодо зміни порядку і строків реєстрації у певних особливих випадках. Єдина ситуація була літом 2017 р., коли на рівні окремого закону були внесені зміни до ПКУ в перехідні положення у зв’язку з несанкціонованим втручанням в роботу комп’ютерних мереж платників податків вірусу. Цей виняток було застосовано лише один раз щодо періоду з 01 червня 2017 р. по 30 червня 2017 р., якщо ПН/РК були зареєстровані не пізніше 31 липня 2017 р.

Відповідальність за помилки в податковій накладній

Крім штрафу за нереєстрацію з ПН/РК можлива й ситуація штрафу за помилку:

*Максимальний штраф — 100 % — після спливу 181 календарного дня.

Застосування штрафу за помилку в реквізитах можливе тільки за результатами перевірки, коли покупець подає відповідну заяву згідно пп. 78.1.9 ПКУ (додаток 8 до податкової декларації з ПДВ), де викладає пояснення суті допущених постачальником порушень.

Несвоєчасно зареєстрували ПН чи РК? Чекайте від ДФС штраф

ДФС у Луганській області нагадують, що згідно з п. 120-1.1 ПКУ порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого статтею 201 ПКУ, для реєстрації ПН та/або РК в ЄРПН тягне за собою накладення на платника ПДВ штрафу в розмірі:

  • 10% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, — у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
  • 20% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, — у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
  • 30% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, — у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
  • 40% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, — у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п. 201.16 ПКУ зазначені штрафні санкції не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.

Читайте також:

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз’яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Другие публикации:

  • Льготы для инвалидов 2 группы по оплате коммунальных услуг Как и в каком размере предоставляются льготы по оплате коммунальных услуг для инвалидов Часто в жизни люди оказываются в сложных ситуациях из-за проблем со своим здоровьем или здоровьем своих близких. Многие теряются, не знают, кто и как […]
  • Как оформить повышение квалификации в другом городе Повышение квалификации работника в другом городе Уважаемые коллеги, может у кого-то был опыт направления сотрудника в другой город для повышения квалификации. Вопрос вот в чем: отправляем инженера в Москву, заключаем с ней дополнительный […]
  • Льготы педагогам в городе Льготы учителям Многих интересует, какие льготы у учителей на сегодняшний день, и почему именно учителям они предоставляются. Профессия педагога очень ответственная и требующая большого количества затрат – как временных, так и […]
  • Средняя пенсия по коми Минимальная пенсия в Республике Коми Минимальная пенсия в Республике Коми в 2019 году В Республике Коми в 2019 не работающим пенсионерам полагается доплата к пенсии до 10742 руб. Размер регионального прожиточного минимума пенсионера […]
  • Приказ 10 25 мвд Приказ МВД РФ от 23 апреля 2012 г. N 348 "Об утверждении Административного регламента Министерства внутренних дел Российской Федерации по предоставлению государственной услуги по выдаче гражданину Российской Федерации лицензии на […]
  • Стаж пилота это Когда и с какими почестями уходят на пенсию пилоты Вопрос интересный, пенсионный возраст увеличивают, работать надо больше, но есть профессии, на которые это не действует. Профессии с выслугой лет, например пилоты. Сколько нужно лет […]
Податкова накладна штраф